ПРЕС-РЕЛІЗ
про створення
Антикорупційного фронту України
22 лютого 2007 р. ВГО „Комітет по боротьбі з
корупцією в органах державної влади, правоохоронних органах, прокуратурі та
судах", Київська міська організація Спілки Української Молоді, ГО
"Комітет протидії корупції та організованій злочинності" та ГО
"Антикорупційний комітет" підписали Меморандум про створення
Антикорупційного фронту України. Базою для створення Антикорупційного фронту
стала концепція, котра передбачає попередній план дій.
Антикорупційний фронт України
організовано у формі коаліції з метою координації зусиль та створення
сприятливих організаційних та правових умов, спрямованих на:
- здійснення комплексу заходів для забезпечення
неухильного дотримання законності і відкритості в діяльності усіх органів
державної влади, правоохоронних органах, прокуратурі та судах України;
- залучення громадських організацій у
встановленому порядку до участі у Пороговій програмі корпорації „Виклики
тисячоліття";
- координацію діяльності по
вдосконаленню нормативно-правових актів з питань боротьби з корупцією через
суб'єктів законодавчої ініціативи;
- створення робочої Комісії з питань
координації діяльності громадських організацій у сфері боротьби з корупцією.
Для
ефективної спільної діяльності по боротьбі з корупцією створено Штаб
Антикорупційного фронту, котрий розташовано за адресою: м. Київ, вул.
Антоновича, 7-в, к. 12; тел. 289-77-48, тел./факс 239-23-62.
Матеріали за адресою:
МЕМОРАНДУМ
про створення
Антикорупційного фронту України
м. Київ, 22 лютого 2007 року
Виходячи із
принципів соціального партнерства, відкритості та прозорості діяльності, з метою
подолання правових та організаційних перешкод в реалізації спільних заходів,
які плануються здійснювати, та керуючись прагненням створити антикорупційну
мережу громадських організацій, Всеукраїнська громадська організація „Комітет
по боротьбі з корупцією в органах державної влади, правоохоронних органах,
прокуратурі та судах", Київська міська організація Спілки Української
Молоді, громадська організація "Комітет протидії корупції та організованій
злочинності" та громадська організація "Антикорупційний комітет"
(далі - Сторони), уклали цей Меморандум для досягнення зазначених цілей на
засадах об'єднання можливостей Сторін.
1. Предметом Меморандуму є
встановлення партнерських відносин у формі коаліції - Антикорупційного фронту
України, координація зусиль, спрямованих на створення сприятливих
організаційних та правових умов діяльності зазначеної коаліції, а саме:
- здійснення комплексу
заходів для забезпечення неухильного дотримання законності і відкритості в
діяльності усіх органів державної влади, правоохоронних органах, прокуратурі та
судах України;
- залучення громадських
організацій у встановленому порядку до участі у Пороговій програмі корпорації
„Виклики тисячоліття";
- координація діяльності по
вдосконаленню нормативно-правових актів з питань боротьби з корупцією через
суб'єктів законодавчої ініціативи;
- створення робочої Комісії
з питань координації діяльності громадських організацій у сфері боротьби з
корупцією.
2. Взаємодія Сторін та співробітництво
в реалізації заходів відбуватиметься шляхом використання наявних у Сторін
можливостей та ресурсів, не обмежуючись такою діяльністю, як: запровадження
практики проведення спільних конференцій, круглих столів та інших спільних
громадських заходів; участь у підготовці проектів документів з питань, що є
предметом цього Меморандуму; організація та проведення спільних засідань
робочої Комісії із залученням фахівців та науковців з метою вирішення спірних
питань.
3. У процесі досягнення
спільних цілей Сторони будують свої взаємовідносини на підставі рівності,
чесного партнерства та захисту інтересів кожного з них, створення режиму
максимального сприяння.
4. У рамках співробітництва
Сторони мають такі права та обов'язки: надавати пропозиції з питань, які виникають у сфері боротьби з корупцією;
визначати коло спеціалістів - членів робочої Комісії, - які братимуть участь у
реалізації Меморандуму; обмінюватися наявною у їхньому розпорядженні
інформацією з аспектів взаємного інтересу, крім випадків, передбачених Законом
України „Про об'єднання громадян", проводити спільні консультації та
переговори; розробляти та погоджувати плани спільних заходів; підтримувати
ділові контакти та вживати всіх необхідних форм співробітництва для досягнення
зазначених у Меморандумі цілей; дотримуватися конфіденційності з усіх питань,
що випливають з цього Меморандуму.
5. У рамках дії Меморандуму
Сторонами створюється робоча Комісія з питань взаємодії в боротьбі з корупцією.
6. Меморандум набирає
чинності від дня підписання його всіма Сторонами і діє протягом року.
7. Дія Меморандуму протягом
строку, передбаченому п.6 Меморандуму, припиняється за згодою Сторін шляхом
підписання додаткового протоколу.
8. Якщо за місяць до
закінчення строку, передбаченого п.6 Меморандуму, жодна із Сторін не заявила
про наміри його розірвати, строк дії Меморандуму вважається продовженим на
наступний рік.
9. Усі суперечки між
Сторонами, що випливають із дії цього Меморандуму, вирішуються шляхом
переговорів відповідно до чинного законодавства України.
10. Цей Меморандум складений
у чотирьох примірниках, по одному для кожної зі Сторін.
ВГО „Комітет по
боротьбі з корупцією в органах державної влади, правоохоронних органах,
прокуратурі та судах"
Київська міська
організація Спілки Української Молоді
ГО "Комітет
протидії корупції та організованій злочинності"
КОНЦЕПЦІЯ
громадського
Антикорупційного фронту України
На сьогодні слід визнати, що
державні органи є неефективними (тобто, не виконують належним чином свої функції),
у тому числі, з причини тотального ураження корупцією.
Особливу загрозу
несуть: 1) корупція у правоохоронних органах та судах; 2) високопосадова
корупція.
Міліція, податкова,
прокуратура, подекуди СБУ займаються «кришуванням» бізнесу. Посади та спеціальні
звання стали предметом купівлі-продажу. Порушення кримінальних справ,
проведення перевірок, адміністративне провадження стало засобом не захисту
суспільства від криміналу, а засобом шантажу і збагачення.
Свідченням цього є:
- незначна статистика щодо
порушення кримінальних справ і засудження посадових осіб високого рівня (1-4
категорії);
- ще більш незначна
статистика засудження судами до реальних строків позбавлення волі та
конфіскації майна, набутого внаслідок корупційної діяльності;
- посадові особи
правоохоронних органів відкрито хизуються статками (автомобілями, будинками,
годинниками), які у десятки разів перевищують їх офіційні доходи.
Держава має
протиставити цьому:
- дієве законодавство;
- прийняти План дій по боротьбі з корупцією;
- створити або визначити єдиний Антикорупційний орган,
відповідальний за стан справ у сфері протидії корупції.
Стосовно цього мали місце
політичні домовленості (стаття 11 Універсалу національної єдності). Президент
вніс до Верховної Ради антикорупційні закони, прийняв низку указів, одним з яких. зокрема, затвердив Концепцію
по боротьбі з корупцією «На шляху до доброчесності».
Але належних кроків по
боротьбі з корупцією досі не зроблено. Причинами цього є:
-
відсутність належного антикорупційного законодавства, у тому числі,
занадто м'які санкції (переважно адміністративного характеру) за вчинення
корупційних проступків;
-
відсутність покарання за кумівство, непотизм, відсутність заборони
зайняття посад на державній службі особам, що вчинили корупційні діяння;
-
відсутність норм щодо матеріального відшкодування державі та
постраждалим збитків, спричинених корупцією, конфіскації майна, придбаного за
рахунок корупції;
-
відсутність прозорості у питаннях прийняття тих чи інших державних
рішень, за які зрештою платитимуть із своїх кишень платники податків;
-
ліквідація або формалізація роботи громадських колегій у правоохоронних
органах;
-
ліквідація Ради підприємців при Кабміні;
-
відсутність достатнього інформування громадськості про питання, що
розглядаються на засіданнях Уряду.
Як наслідок, можна
спостерігати суттєве погіршення стану протидії корупції у 2006 році, що
проявилося у такому:
- відновилися старі
корупційні схеми в економіці - непрозоре відшкодування ПДВ, заборони на експорт
зерна; непрозорі схеми постачання газу тощо;
- продовжує залишатися
непрозорим порядок здійснення державних закупівель;
- у тіні перебуває ринок
землі;
- не покараний жодний
впливовий корупціонер;
- у правоохоронних органах чиняться
постійні кадрові перестановки, які послаблюють професійний апарат;
- судова система і
правоохоронні органи втратили спроможність до самоочищення від працівників, які
їх компрометують;
- продовжується корупційний
тиск на малий і середній бізнес;
- загострюється проблема розшарування суспільства на дуже багатих
і дуже бідних. Проблема бідності внаслідок непрозорих тарифів на газ,
житлово-комунальні послуги набуває нової актуальності.
Набула поширення руйнівна
практика приведення із собою так званих «команд» - коли апарат правоохоронних
органів формується не за ознакою професіоналізму, а за ознакою «свій-чужий».
Внаслідок цього професіонали позбавляються можливостей кар'єрного росту, а
значить, і мотивації до чесної роботи. Дуже часто при цьому порушується трудове
законодавство, права людини, моральні норми. Особливо небезпечною є практика
кадрових перестановок в МВС, СБУ - коли в них працевлаштовуються особи, що
мають стійку репутацію корупціонерів, або недостатньо професійні кадри.
На сьогодні Президент
України і здорові сили суспільства позбавляються можливості задіяти повною
мірою контрольні функції державного сектору за кадровою політикою, чистотою
рядів правоохоронців і суддів.
Можливі кроки:
Для самооборони від
чиновницького свавілля, для позбавлення від постійного корупційного тиску
суспільству потрібно задіяти ті важелі, які не можуть у повній мірі задіяти ні
президентські сили, ні Антикризова коаліція - потенціал громадських організацій
і рухів, створених для відстоювання прав людини, боротьби з корупцією і
злочинністю. На сьогодні неурядові організації позбавлені реального впливу
на стан протидії корупції.
Підґрунтя
I. За рекомендаціями 21-22
Стамбульського антикорупційного плану дій Україна повинна:
- зміцнити
співробітництво з громадянським суспільством у сфері боротьби з
явищами корупції, включаючи зміцнення зв'язків з університетськими програмами,
різноманітними неурядовими організаціями і діловими колами у питаннях боротьби
з корупцією;
- здійснити
посилення моніторингу в громадянському суспільстві і розширення можливостей
для навчання і проведення досліджень у цій сфері;
- забезпечити
виконання у повному обсязі Закону «Про інформацію» - розглянути можливість створення
незалежної служби інформаційного уповноваженого;
- розглянути можливість
прийняття таких змін до Закону «Про громадські організації», який би дозволяв здійснювати вплив на
рішення уряду;
- розширити вплив
ЗМІ, в т.ч. шляхом сприяння здійснення журналістських розслідувань, не
допустити притягнення журналістів до відповідальності за наклеп, дифамацію
тощо.
II. Необхідність виконання Порогової угоди
Міленіум Челендж Корпорейшн, основною метою якої є зміцнення функцій
громадянського суспільства з відстеження та викриття корупції у державних структурах,
реформа судівництва, вдосконалення застосування етичних стандартів тощо.
За даними Антикорупційної
мережі (Доповідь по Україні, грудень 2006 року), проблема полягає у
відсутності сильної НУО, яка б займалась проблемами боротьби з корупцією, могла
б зосередити навколо себе зусилля інших НУО і служила б впливовим партнером
органів державної влади.
Тому на часі
створення здоровими силами суспільства Громадського Антикорупційного фронту - метою якого має
бути участь у виробленні і реалізації національної антикорупційної політики.
Функції:
1. Громадський контроль за
органами влади (перш за все, уряду і прийняттям урядових рішень), парламенту і
парламентських рішень.
2. Вплив на кадрову
політику. Особи, що скомпрометували себе корупційними вчинками, мають статки,
що перевищують офіційні доходи, міцно пов'язані з криміналом, не повинні
займати керівні посади, особливо у правоохоронних органах;
3. Захист прав людини,
захист малого і середнього бізнесу від чиновницького, суддівського і
міліцейського свавілля.
4. Участь у моніторингу
Плану дій по боротьбі з корупцією (на офіційній основі), інформаційне
співробітництво з Антикорупційним органом.
5. Формування громадської
думки, а також нетерпимого до корупції середовища. ОПИТУВАННЯ громадської
думки.
ЗАСОБИ:
- ініціювання створення
громадських колегій і кооптування членів Антикорупційного фронту у ці колегії;
- налагодження
співробітництва із підрозділами внутрішньої безпеки правоохоронних органів для
інформаційного співробітництва;
- проведення акцій,
спрямованих на прийняття Президентом, Урядом і Парламентом рішень, що сприяють
подоланню корупції (прийняття прозорих законів, дотримання прозорих процедур,
скасування непрозорих процедур, встановлення контролю за доходами і видатками
чиновництва);
- контроль за кадровою
політикою - проведення акцій щодо відставки корумпованих чиновників;
- моніторинг корупційних діянь серед чиновників і суддів. Створення «Корупційної карти України» (по регіонам – включаючи такі критерії, як розміри хабарів, вартість посад, приклади кричущих фактів корупції, прізвища тощо). При цьому необхідно налагодити співробітництво із журналістами і ЗМІ, які працюють з цією тематикою;
- проведення акцій щодо
розслідування фактів корупції, порушень прав людини, притягнення винуватців до
кримінальної/адміністративної відповідальності;
- захист членів організації
та простих громадян від переслідувань, за повідомлення ними фактів корупції та
антикорупційну діяльність. Існує необхідність у функціонуванні Державної
програми захисту свідків та інших вразливих учасників кримінального процесу. До
введення цієї програми у дію Антикорупційний фронт захищає своїх членів і
свідомих громадян України;
- разом зі ЗМІ налагодити
практику формування громадської думки з метою громадського осуду корупціонерів
і фактів корупції;
- Просвітницька,
пропагандистська і навчальна робота;
- Акції: вуличні акції, прес-конференції, виступи в ЗМІ,
розповсюдження листівок, випуск плакатів.
РИЗИКИ:
Антикорупційний фронт може
бути скомпрометований у разі, якщо він буде асоціюватися з якимось конкретним
політиком або політичною партією.
Небезпека стати
«кишеньковою» організацією.
Небезпека корупції всередині
Антикорупційного фронту при отриманні і розподілі коштів.
Як наслідок - недовіра і втрата підтримки з боку
суспільства.
ЗАПОБІГАННЯ РИЗИКІВ:
Антикорупційний
фронт повинен декларувати свою незалежність від будь-яких політичних впливів.
Водночас, Антикорупційний фронт підтримує будь-які ініціативи і конкретні
справи Президента, Уряду і Парламенту, спрямовані на оздоровлення ситуації.
Основний месидж
суспільству: «Антикорупційний фронт не підтримує окремих політиків, а підтримує
конкретні справи цих політиків».
Антикорупційний фронт
об'єднує здорові сили суспільства. Ми боремось за право мати гідність, не
плазувати перед чиновниками і людьми в погонах. Ми платимо податки і маємо
право запитувати, як вони використовуються, впливати на те, щоб ці кошти
використовувалися ефективно».
Неурядові
організації, які запрошуються до участі, мають бути:
- незалежними від політиків. Будь який фінансовий зв'язок з
публічним політиком, або акції на підтримку окремого політика, особливо
корумпованого, можуть бути причиною для припинення участі цієї НУО в
Антикорупційному фронті;
- толерантними один до одного. Не повинно бути місця для
суперечностей правих і лівих, націоналістів і інтернаціоналістів, західних і
східних. Гасло боротьби з корупцією має об'єднати усіх;
Антикорупційний фронт
повинен мати демократичні і прозорі процедури прийняття рішень, зокрема
фінансових. Наприклад, публікувати дані про внески і отримання допомоги.
Початкові кроки:
1. Визначення Ініціативної
групи і базової організації для створення Антикорупційного фронту.
2. Базова організація
повинна мати розгалужену регіональну структуру (ВГО). Надалі потрібно проводити
активну регіональну політику (особливо у регіонах, найбільш уражених корупцією,
де невдоволення суспільства може бути найбільшим).
3. Фронт має Штаб, у який
входять представники або керівники громадських організацій. Штаб визначає
кандидатуру Голови Антикорупційного фронту. Це - ініціативний, харизматичний
лідер, не заплямований корупцією, що не дає підстав стверджувати про його
зв'язок з конкретною політичною силою (обличчя). Може бути кілька лідерів;
головне - не допускати конфліктів та нечесної гри.
4. Проведення переговорів з
організаціями, що не є «кишеньковими».
5. Проведення Всеукраїнської
Конференції. Мета - створення Антикорупційного фронту, обрання лідерів.
Запросити усіх провідних політиків з метою заслуховування, що вони зробили за
два роки для подолання корупції.
6. Проведення акцій у
регіонах, де стан корумпованості особливо загрозливий, та всеукраїнської
інформаційної кампанії.
Фінансування та
матеріальна підтримка
1 .Залучення грантів
США у рамках Порогової програми
Міленіум Челенж Корпорейшн (компоненти №№ 1-5).
2. Залучення іншої
технічної допомоги в рамках проектів ЄС/РЄ.
3. Членські внески і
допомога приватних осіб і юридичних осіб. Потрібно залучати бізнес до участі у Антикорупційному
фронті. Захист законослухняного бізнесу
від свавілля чиновників сприятиме залученню коштів як безповоротної або
благодійної допомоги чи членських внесків.
ОСНОВНІ ПОТРЕБИ:
Приміщення (особливо на
регіональному рівні), оргтехніка, доступ до Інтернету, розробка
Інтернет-сайтів, друкування листівок і плакатів, проведення зборів.
Інформаційна
підтримка:
Використання ТБ- каналів,
радіоканалів, преси. При цьому слід використовувати всі можливі джерела
поширення інформації. У разі відмови в ефірі факти відмови оголошуватимуться та
доноситимуться до відома громадськості.
КООРДИНАТИ
УЧАСНИКІВ КОАЛІЦІЇ
АНТИКОРУПЦІЙНОГО
ФРОНТУ УКРАЇНИ:
ВГО „Комітет по боротьбі з корупцією в
органах державної влади, правоохоронних органах, прокуратурі та судах"
01004, м. Київ, вул. Антоновича, 7-в, оф. 12.
Тел. (044) 289-77-48, тел./факс (044) 239-23-62.
E-mail: k@komitet-k.org.ua
Internet: http://www.komitet-k.org.ua
02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 160, 2
поверх.
Тел.: (044) 247-91-33. Факс: (044)
562-000-3.
E-mail(s): kmosum@gmail.com
Internet: http://www.sum.org.ua
ГО "Комітет протидії корупції та
організованій злочинності"
01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 35-б, оф. 4.
E-mail: corruption.ua@gmail.com
Internet: http://www.kpk.org.ua
ГО "Антикорупційний комітет", Transparency
International
(Національна контактна група Трансперенсі
Інтернешнл в Україні)
03150, м. Київ, вул. Предславинська, 29, оф. 1.
Тел.: (044) 528-57-03, (067) 4465366,
(067) 4465434. Факс: (044) 461-90-22.
E-mail(s): shalimova_anna@ukr.net
Internet: http://www.transparency.org
---------
Transparency International –
Національна Контактна група в Україні
ГО « Антикорупційний комітет»
Прес-реліз
Позиція
України у всесвітньому рейтингу „Індекс сприйняття корупції” погіршилася
порівняно з 2006 роком *
26
вересня 2007 р. провідна міжнародна організація по боротьбі з
корупцією Transparency International оприлюднила щорічний рейтинг країн
відповідно до Індексу сприйняття корупції (за шкалою від нуля до 10, де 0 означає
найвищий рівень корупції, а 10 – корупція відсутня взагалі).
Індекс
сприйняття корупції в Україні за 2007 рік склав 2,7. Ще минулого року
цей показник складав 2,8.
118-ту позицію в рейтингу зі 180-ти країн Україна
розділяє з такими країнами, як Бенін, Малаві, Малі, Сан-Томе і Прінсіпе, які
також мають індекс 2,7. З країн регіону нижчий індекс (а отже, вищий рівень
корупції, на думку експертів та опитаних респондентів всередині країни та за її
межами) мають Росія (2,3), Бєларусь, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан та
Таджикистан (індекс 2,1), Туркменістан
(2,0), Узбекистан (1,7 – і п’яте з кінця місце у рейтингу зі 180 країн світу).
Дещо кращий від українського результат має Молдова (2,8), Вірменія (3), Грузія
(3,4), Румунія (3,7), Туреччина і Болгарія (4,1), Польща (4,2), Словаччина
(4,9), Чехія (5,2), Угорщина (5,3).
Країною з накращими показниками, поряд із
традиційними Фінляндією та Новою Зеландією, стала Данія. У всіх трьох
лідерів індекс сприйняття корупції складає 9,4. Серед країн з найгіршими показниками - Гаїті (1,6), Ірак (1,5),
М’янма (1,4), Сомалі (1,4).
* * * * * * * * * * * * * * ** * * * ** * * * * * * * *
* * * * *
Що означає низький
індекс сприйняття корупції в Україні і яким чином він впливає на імідж держави
за кордоном?
Серед критеріїв формування рейтингу Індекс сприйняття
корупції, тобто, серед об’єктів досліджень, що використовуються для формування
рейтингу ІСК, переважають такі, що є критично важливими для інвесторів та
міжнародних компаній і стосуються середовища для функціонування
вітчизняного та іноземного бізнесу.
Беручи до уваги ці критерії, та враховуючи місце України
в рейтингу ІСК, можна зробити висновки про негативний імідж інституційної
системи України та низьку інвестиційну привабливість її за кордоном, а саме:
умови для розвитку бізнесу в Україні оцінюються як погані або навіть
дуже погані. Політична корупція та корупція в державних органах, зневіра
народу у сподіваннях на фінансову
доброчесність політиків, непрозорий бюджетний менеджмент,
цілковита корумпованість системи
державних закупівель та хабарництво у податковій інспекції
вважаються проблемами, що знаходяться у
критичному стані. Надзвичайно серйозними є такі проблеми, як неефективність,
затягнутість, непрозорість бюрократичних процедур, непідзвітність та
корумпованість кадрів державної служби, непрозорість прийняття рішень у
державних управлінських структурах, вразливість державної служби до політичних
тисків. Кричущими є проблеми у
судовій сфері: звичними явищами вважаються несправедливість суду, залежність
його від впливу політиків та підприємців, відсутність гарантій виконання судових рішень. Потерпають від корупції
підприємства , що змушені витрачати на неналежні додаткові виплати (хабарі)
посадовим особам значний відсоток річного прибутку. Чинниками, що
спричинюють низький показник Індексу сприйняття корупції України стали також: високий
рівень організованої злочинності, шахрайство та відмивання грошей, політична
корупція, корупція у фінансуванні виборчих кампаній, слабкість гарантій права
приватної власності, корупція у законодавчій владі та недовіра до
антикорупційної політики держави.
Очевидною
лишається також кореляція між бідністю держави та високим рівнем сприйняття
корупції – так, 40% усіх покритих дослідженням країн знаходяться за межею
індексу „3,0” і водночас вважаються країнами з низьким доходом; у цій групі
знаходиться й Україна.
* * * * * * * * * * * * * * ** * * * ** * * * * * * * *
* * * * *
Методологія дослідження:
Методологія складання індексу передбачає узагальнення
експертною групою результатів обраних авторитетних досліджень міжнародних
організацій, агенцій з оцінювання ділових ризиків, які агрегуються в єдиний
показник, що характеризує різні аспекти корупції. У 2007 році рейтинг має
найбільше за всю свою історію покриття – 180 країн і базується на 14
дослідженнях 12 організацій, де враховувалася точка зору як громадян, так і
іноземних та вітчизняних експертів. Для отримання цього агрегованого показника
по Україні було використано дані 7 аналітичних досліджень та опитувань:
Джерела,
що використовувалися для складення Індексу сприйняття корупції в Україні в 2007
році:
1. BTI
2007 Bertelsmann Transformation Index
2. EIU
2007 The Economist Intelligence Unit
3. FH 2007 Freedom House, Nations in Transit
4. GI 2007 Global Insight, Country Risk Ratings
5. IMD 2007
International Institute for Management Development
6. MIG 2007
Merchant International Group, Gray Area Dynamics Rating
7. WEF
2006/2007 The World Economic Forum
Секретаріат Transparency International у Берліні замовляє
виконання узагальнюючого дослідження, за допомогою якого власне і формується
даний рейтинг сприйняття корупції в
німецькому університеті м. Пассау, де відповідною дослідницькою групою керує
проф. Йохан Граф Ламбсдорф. Цей рейтинг вивчається та уточнюється TI’s Index
Advisory Committee (дорадчий експертний орган при Тransparency International,
що включає провідних міжнародних експертів у сфері корупції, економетрики та
статистики). Вони роблять зауваження, однак остаточне рішення приймається
керівною групою TI.
З питаннями
та по додаткові коментарі просимо звертатися:
Анна
Шалімова
Yarovaya_anna@ukr.net
8067 446 53
66
В.О.
Координатора Національної контактної групи Трансперенсі Інтернешнл в Україні
Ольга
Машталер
Olga_Mashtaler@ukr.net
8067 446 54
34
Керівник
програм Національної контактної групи Трансперенсі Інтернешнл в Україні
Додатки:
1.
Рейтинг країн світу за рівнем сприйняття
корупції
2.
Критерії надання індексів країнам у рейтингу
сприйняття корупції
Рейтинг сприйняття корупції у країнах світу
Transparency International
*ІСК – індекс сприйняття корупції
|
№ |
Країна |
ІСК
* |
|||
|
1 |
Данія |
9,4 |
|
||
|
1 |
Фінляндія |
9,4 |
|
||
|
1 |
Нова
Зеландія |
9,4 |
|
||
|
4 |
Сінгапур |
9,3 |
|
||
|
4 |
Швеція |
9,3 |
|
||
|
6 |
Ісландія |
9,2 |
|
||
|
7 |
Нідерланди |
9,0 |
|
||
|
7 |
Швейцарія |
9,0 |
|
||
|
9 |
Канада |
8,7 |
|
||
|
9 |
Норвегія |
8,7 |
|
||
|
11 |
Австралія |
8,6 |
|
||
|
12 |
Люксембург |
8,4 |
|
||
|
12 |
Велика
Британія |
8,4 |
|
||
|
14 |
Гонконг |
8,3 |
|
||
|
15 |
Австрія |
8,1 |
|
||
|
16 |
Німеччина |
7,8 |
|
||
|
17 |
Ірландія |
7,5 |
|
||
|
17 |
Японія |
7,5 |
|
||
|
19 |
Франція |
7,3 |
|
||
|
20 |
США |
||||